Лікування дитячого карієсу

Карієсом називають руйнування зубних тканин з утворенням каріозної порожнини. Захворювання розвивається настільки швидко, що за кілька місяців зуб може бути повністю зруйнований.

Причини появи дитячого карієсу

Темпи розвитку захворювання у кожної дитини індивідуальні, але є ряд факторів, які сприяють поширенню бактерій, до них належить:

• недостатня гігієна ротової порожнини;
• спадковість;
• уроджений дефект емалі;
• неправильне харчування;
• зниження захисних функцій організму;
• хвороби шлунково-кишкового тракту

Незалежно від того, що спричинило появу карієсу, він вимагає максимально швидкого лікування.

Діагностику каріозних уражень проводять візуально або за допомогою спеціального зонда. Якщо каріозна порожнина знаходиться у віддаленому місці, застосовують оральну камеру чи рентген. На початкових стадіях карієсу використовується особливий склад, який наноситься на зуби. Він забарвлює у рожевий чи синій колір уражені ділянки. Цей метод повністю безпечний і не має побічних ефектів.

На початковій стадії розвитку на зубній емалі утворюються білі плями, які згодом набувають жовтого кольору і шорсткої поверхні. Іноді зуб реагує на холодне, але постійних болючих відчуттів не спостерігається. Для лікування карієсу на даному етапі не потрібно «свердління зуба», відновлення можливе без пломбування.

Якщо лікування на початковій стадії не проведено, настає середня, що характеризується утворенням отвору дома пошкодження емалі. У порожнині збираються залишки їжі та розм’якшений дентин. Подальше руйнування можна запобігти лише пломбуванням.

При глибокому карієсі руйнується як шар емалі, а й дентин. Це стає помітно навіть неозброєним оком. Шляхів лікування такого зуба два. Порожнина, що утворилася, пломбується, якщо це зробити неможливо, молочний зуб видаляють.

Лікування карієсу багато в чому визначається його видом та віком пацієнта.

Пляшковий карієс у дітей

Пляшковий карієс виникає через соматичні та інфекційні захворювання, недостатнє слиновиділення, частого використання соски, погану гігієну ротової порожнини та тривале годування з пляшечки або грудьми (для дітей старше 1 року).

Найбільш популярні методи лікування:

• ремінералізуюча терапія для відновлення мінерального балансу (ефективна на етапі крейдової плями);
  метод Icon передбачає протруювання патологічної ділянки кислотою, просушування повітрям та нанесення рідкої пломби;
• пломбування показано при середньому та глибокому карієсі.

Вибір способу залежить від глибини ураження зуба.

Циркулярний карієс

Круговий або циркуляторний карієс відрізняється швидкістю руйнування емалі. Після ураження емалі та дентину запускається процес розвитку пульпіту. З’являється одночасно на кількох зубах. За відсутності лікування коронка зуба може обламуватись навіть при незначному натисканні.

Апроксимальний карієс

Міжзубний або апроксимальний карієс – найбільш складно діагностується, оскільки розвивається на контактних поверхнях між зубами та при зовнішньому огляді непомітний. Для діагностики потрібне проведення рентгенографії.

Множинний карієс

Множинний карієс – комплексна патологія, що супроводжується великим ураженням зубів та інтенсивною демінералізацією емалі.

Найнебезпечніший дитячий карієс

Вибрати з описаних вище видів найнебезпечніший неможливо, оскільки кожен з них за відсутності лікування може призвести до втрати зуба та розвитку пульпіту. Щоб уникнути цього, обов’язковою звичкою має стати профілактичний огляд дитячим стоматологом.

Популярне питання, яке виникає у батьків: «Навіщо лікувати молочні зуби, якщо на їхньому місці з’являться постійні?». Молочний зуб має кореневі канали та пульпу, за відсутності лікування створює дискомфорт для дитини. Дитячий карієс часто супроводжується пульпітом та періодонтитом, тому запальний процес може досягти кісткової тканини та вразити зачаток постійного зуба.

Природою так закладено, що кожен молочний зуб «тримає місце» постійному, надто раннє видалення може спричинити патологію прикусу.

Лікування та профілактика підбираються з урахуванням типу карієсу, обсягів ураження та віку дитини.

Лікування карієсу у маленьких дітей (від народження до 7 років), особливості

У цьому віці діти можуть не мати досвіду відвідування стоматолога, тому дуже важливо, щоб у них залишилися позитивні емоції. При множинному ураженні зубів рекомендують використовувати медикаментозний сон, якщо лікуванню підлягає один зуб, то застосовують двоетапну анестезію. Тканини, уражені карієсом, очищають ручним інструментом і встановлюють пломбу. Сеанс має тривати трохи більше півгодини.

Лікування карієсу молочних зубів (від 6 місяців до 12 років)

Мета лікування молочних зубів – врятувати одиницю до її природної зміни постійним зубом. Для молочних зубів досить ефективна ремінералізація, фторування, герметизація фісур, інфільтрація (застосовується віком від 4 років).

Лікування карієсу постійних зубів у дітей

Пломбування постійних зубів включає 4 обов’язкові етапи:

• очищення каріозної порожнини;
• обробка антисептиком;
• реставрація фотополімерним композитом;
• шліфування та полірування пломби.

Лікування початкового, поверхневого, середнього та глибокого карієсу молочних зубів.

При початковому карієсі усувають фактори, що сприяють прогресуючого розвитку захворювання, нормалізують гігієну ротової порожнини, визначають раціональне та збалансоване харчування, рекомендують використання лікувально-профілактичних зубних паст, що містять кальцій і фосфор. Проводять мінералізацію емалі.

Поверхневий карієс вимагає оперативного лікування з виконанням сошліфування шорсткої поверхні ураженої емалі, обробки засобами, що підсилюють ремінералізацію та пломбування.

Для того щоб лікування середнього та глибокого карієсу було ефективним, повністю видаляють уражені тверді тканини зуба, створюють умови для міцної фіксації пломби, проводять антисептичну обробку, проводять пломбування, шліфування та полірування.

При лікуванні використовується двоетапна анестезія. Перший крок – нанесення поверхневого знеболювального у вигляді гелю або аерозолю, другий – введення анестезії шприцем з тонкою голкою.

Глибокий карієс призводить до запалення пульпи, періодонтиту, утворення прикореневих кіст. Запущений періодонтит може спричинити абсцес і навіть остеомієліт.