Пародонтит у дітей

Пародонтит — захворювання, яке супроводжується запаленням тканин пародонту. З перебігом хвороби відбувається руйнування зубних осередків альвеолярних відростків, в результаті ясна опускаються, відбувається оголення зубів, а при останній стадії їх повна втрата.

До групи ризику потрапляють діти віком до 10 років. У період, коли відбувається зміна молочних зубів постійними, ротова порожнина чутлива до різноманітних бактерій.

Нерідко пародонтит виникає у підлітків у перехідний вік. Захворювання визначається по руйнування альвеолярних відростків, білого нальоту на зубах, печінню та свербінню ясен.

З усього розмаїття причин можна назвати 3 основних.

Аномалії прикусу. Скупченість зубів, постійні травми ясен через неправильне розташування щелеп, нерівномірний розподіл навантаження на зуби. Виправлення патології допоможе у майбутньому попередити не тільки пародонтит, але й багато інших захворювань.

Недостатня гігієна. За відсутності якісної гігієни ротової порожнини відбувається скупчення нальоту, в якому активно розростається патогенна мікрофлора. Найменше зниження імунітету призводить до запального процесу та розвитку пародонтиту.

Порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Фактором ризику розвитку пародонтиту є підвищена чи знижена кислотність, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки.

Лікування пародонтиту багато в чому залежить від ступеня ураження та виду.

Гострий

Є запальним процесом тканин пародонту, супроводжується різким болем, набряком, кровоточивістю. Нерідко з’являються сукровичні виділення та гнійний ексудат із ясенової кишені.

Хронічний

Захворювання має млявий характер, тому симптоми менш виражені, але руйнація тканин однаково відбувається. Через таку специфіку течії багато хто часто ігнорує симптоми, в результаті виникають ускладнення, які не дозволяють зберегти дитячий зуб.

Загострений

Своїми симптомами нагадує гострий, проте їхня інтенсивність нижча. Найбільш поширена форма пародонтиту.

На першому етапі пародонтит практично ніяк себе не проявляє, немає яскраво виражених больових відчуттів, набряку та почервоніння. Згодом з’являється кровоточивість ясен при вживанні твердих продуктів та чищенні зубів, рухливість зубного ряду, підвищення температури тіла, слабкість, нездужання. На яснах та емалі утворюється твердий наліт, спостерігається припухлість, слизова оболонка змінює колір на яскраво-червоний.

На І стадії спостерігається незначна кровоточивість ясен, що виникає при механічному впливі. На перший погляд, батьки можуть зробити висновок, що дитина надто натиснула на щітку або пошкодила ясна скоринкою хліба, шматочком моркви або хрустким печивом. Однак якщо цей симптом повторюється день у день, час звертатися до стоматолога.

ІІ стадія характеризується появою неприємного запаху із рота, який неможливо видалити чищенням зубів. Структура тканин ясен стає більш пухкою та щільною, зуби візуально виглядають довшими через опущення ясен.

На III стадії виникає чутливість до мінімальних температурних змін продуктів, шийки коренів зубів оголюються, разом із кровоточивістю ясен з’являються гнійні виділення. Погіршується загальне самопочуття, підвищується температура.

Діагностика проводиться зондуванням пародонтальної кишені кожного із зубів у шести точках. Стоматолог оцінює наявність зубного каменю, м’якого нальоту та рухливість зубів. Ще один етап діагностики — ортопантомограма, її знімок дозволяє побачити зуби, щелепні кістки, перегородки між зубами.

Залежно від складності перебігу захворювання проводиться:

• медикаментозне;
• фізіотерапевтичне;
• хірургічне;
• ортодонтичне лікування.

На першому етапі видаляються всі травмуючі фактори, знімаються неякісні пломби, проводиться вибіркове пришліфування, що знімає навантаження з перевантажених зубів. В обов’язковому порядку проводиться професійне чищення з видаленням каменю та нальоту.

Внаслідок медикаментозної терапії знімається запалення, зменшується біль та кровоточивість ясен. Фізіотерапевтичні процедури, наприклад, лазеротерапія, позитивно впливають на кровообіг, обмін речовин та стимулюють імунний захист.

Якщо пародонтит знаходиться в середньому і тяжкому ступені, підключають хірургічне лікування з видаленням інфікованих м’яких тканин, що розрослися. Даний метод щодо дітей використовується вкрай рідко у критичних випадках запущеного пародонтиту.

Профілактика захворювань пародонту у дітей здебільшого пов’язана з усуненням причин. З особливою уважністю потрібно поставитися до раціонального харчування, гігієни ротової порожнини, використання фторвмісних засобів, усунення патологій прикусу та патологічних оклюзій, порушень структури та топографії ряду органів і тканин ротової порожнини, профілактики інших зубних проблем, не допускати функціональних навантажень щелепно-лицьової зони.