Лікування гінгівіту

Ігнорування захворювання на початкових етапах може привести до розвитку абсцесу ясен, інфекційних захворювань щелепних кісток, ендокардиту і гломерулонефриту. Крім того, катаральна легка форма може переходити в виразково-некротичну.

На легку форму гінгівіту вказує почервоніння, набряк ділянки ясен і незначна кровоточивість. При середньому та тяжкому ступеню до описаних вище симптомів додаються больові відчуття, ясна набувають синьо-червоного відтінку, з’являється неприємний запах з рота. Симптоми можуть проявлятися поодиноко або комплексно.

Виникнення гінгівіту може бути спровоковано рядом причин, які поділяються на дві групи: зовнішні та внутрішні.

Зовнішні причини гінгівіту

Основна зовнішня причина — неправильно проведена і недостатня гігієна порожнини рота, мова йде як про щоденну процедуру, так і про професійне чищення. Прискорити процес розвитку можуть інфекційні процеси, що протікають в організмі. Рідше причиною називають опіки ясен різної природи, травми, викликані неправильно встановленою брекет-системою. До групи ризику також потрапляють люди, що палять і пацієнти з порушенням носового дихання.

Внутрішні причини гінгівіту

До внутрішніх причин відносять неправильний прикус, скупченість зубного ряду, карієс, проблемне прорізування «зубів мудрості», брак вітаміну С і цинку, стресові стани, інфекційні захворювання.

Постановка діагнозу відбувається на основі диференціальної діагностики, яка охоплювати дані, отримані з різних джерел. До числа останніх відноситься опитування пацієнта, огляд, результати проб і тестів.

Проведення проби Шиллера-Писарєва дозволяє визначити обсяг глікогену в яснах. Його наявність свідчить про розвиток запального процесу в яснах, чим більше показник, тим вище ступінь запалення.

Проба за Кулаженком дозволяє дізнатися час появи гематоми при впливі на частину ясен. Найбільш зручне місце проведення проби — ясна над різцями. Якщо після накладення трубочки приладу гематома утворюється за 60 секунд, стан ясен відповідає нормі, 30 секунд — показник запалення.

Залежно від складності перебігу і занедбаності захворювання класифікується три стадії: легка, важка, середня. Крім того, гінгівіт може бути гострим і хронічним.

Пусковим механізмом хронічного гінгівіту є недостатній рівень гігієни, який провокує утворення великої кількості відкладень на зубах. Захворювання проходить мляво, час від часу може з’являтися незначна кровоточивість (особливо при чищенні зубів). При відсутності належного лікування утворюються ясенні кишені.

Гострий гінгівіт характеризується сильним запаленням тканин ясен, хворобливими відчуттями, погіршенням загального стану.

Залежно від локалізації, причини виникнення та особливості перебігу гінгівіт розділяється на 5 видів.

Катаральний гінгівіт

Гінгівіт катарального виду вважається найбільш поширеним, поразка може бути одиничною або повною. Основною причиною стоматологи називають недостатню щоденну гігієну. Також спровокувати захворювання може травма ясен, викликана фізичним навантаженням, брекет-системою або сильно зруйнованими зубами.

Гіпертрофічний гінгівіт

Даний вид гінгівіту найчастіше розвивається на тлі гормональних збоїв, неправильного прикусу, а також може бути побічним ефектом прийняття деяких лікарських препаратів. Гіпертрофічний гінгівіт поділяють на набряклий і фіброзний.

Виразковий гінгівіт

У більшості випадків з’являється в юному віці після таких захворювань, як ангіна, грип. Спровокувати захворювання може авітаміноз і брак поживних речовин в організмі. Виявляється хворобливими відчуттями при прийнятті їжі, неприємним запахом з рота і кровоточивістю ясен, також спостерігається зміна форми міжзубних сосочків, порушення травлення, температура, головний біль.

Некротичний гінгівіт

Даний вид є результатом пошкодження слизових оболонок ротової порожнини, хронічних інфекцій, які ослаблюють імунітет, неправильно встановлених ортодонтичних апаратів. На ранній стадії спостерігається набряклість тканин ясен, формування некротичних змін, біль, кровоточивість, збільшення регіональних лімфовузлів.

Атрофічний гінгівіт

При атрофічному гінгівіті відбувається зниження обсягу ясенних тканин. Перебіг захворювання проходить без яскраво виражених запальних процесів, через це симптоми на початковій стадії часто ігноруються. Згодом відбувається оголення шийки зубів, з’являється чутливість на гаряче і холодне.

Перше, що виконується при гінгівіті — професійна гігієна порожнини рота з видаленням як м’яких, так і твердих відкладень. Процедура проводиться ручним інструментом, порошкоструменевим методом або ультразвуковим скалером. Для усунення вогнищ інфекції проводять пломбування зубів і видалення коренів, які не підлягають відновленню. Використання антисептиків сприяє видаленню бактеріального нальоту. Також можуть бути призначені гелі та мазі, що знімають запалення і надають знеболювальну, протинабрякову, протисвербіжну дію.

У дітей найчастіше діагностується катаральний гінгівіт. Складність лікування даної форми полягає в тому, що загострення може виникати навіть тоді, коли здається, що від хвороби вдалося повністю позбутися.

Знизити до мінімуму ймовірність виникнення гінгівіту можна правильною гігієною порожнини рота, систематичним відвідуванням стоматолога, видаленням м’яких і твердих відкладень на зубах, використанням електричних зубних щіток та іригатора порожнини рота. Виконання цих правил не тільки дозволить запобігти кровоточивості та запалення ясен, а й поліпшить стан порожнини рота в цілому.

Гінгівопластика — це клаптева операція, яка містить зміну ясен і пластику. Процедура показана при ясенних кишенях, дозволяє наростити й вкоротити ясна, поліпшити їх структурний стан.