Лікування періодонтиту

Перебіг періодонтиту хворобливий і викликає сильний дискомфорт. Однак більш страшними є його наслідки: інфекція з ураженого зуба поширюється по всьому організму, в результаті велика ймовірність розвитку одонтогенного сепсису та остеомієліту.

Якщо мова йде про гостру форму, перебіг захворювання супроводжується болем, який посилюється при навантаженню на зуби, відчувається загальне нездужання, головний біль, підвищення температури. Мине небагато часу і до описаних вище симптомів додасться рухливість одиниць, щілини між зубами стануть більше, можливе утворення кіст.

Спровокувати розвиток періодонтиту може недостатньо ретельна гігієна порожнини рота, травми, низька якість раніше проведеного стоматологічного лікування, незбалансоване харчування. На швидкий розвиток впливає цукровий діабет, захворювання ендокринної системи.

1. Хронічний фіброзний періодонтит частіше виникає у людей похилого віку. Захворювання протікає непомітно, лише в періоди загострення можуть спостерігатися больові відчуття при натисканні на зуб. Зовнішні зміни стосуються ясен, які набувають блідо-рожевого кольору, при цьому зуби можуть сіріти.
2. Хронічний грануляційний періодонтит виникає в результаті запущеного карієсу і проявляється сильним запаленням тканин періодонта. Через зростання грануляційної тканини велика ймовірність руйнування кістки.
3. Гранулематозний періодонтит належить до хронічного типу, характеризується утворенням гранульоми у верхівки кореня зуба. Відсутність лікування призводить до руйнування тканин зуба.

У гострій формі захворювання проявляється почервонінням ясен, погіршенням загального стану, підвищенням температури. Коли захворювання досягає стадії гнійного періодонтиту, виникає гострий, імпульсний біль, щока опухає, збільшуються підщелепні вузли.

Хронічна форма може протікати роками, оскільки не має яскраво виражених больових відчуттів. Іноді з’являються відчуття розпирання кістки в зоні ураженого кореня.

Постановка діагнозу здійснюється на основі опитування пацієнта, огляду за допомогою зонда і дзеркала, пальпації, рентгенологічного обстеження, електроодонтодіагностики та температурної проби.

Послідовність лікування залежить від типу періодонтиту і його стадії. Перед здійсненням будь-яких маніпуляцій робиться рентгенівський знімок, який дозволяє оцінити ситуацію і побачити кількість уражених зубів.

Після введення знеболювального стоматолог висвердлює доступ до кореневих каналів, видаляє уражену пульпу або розпломбує зуб. У кореневих каналах проводиться медикаментозна обробка і введення антисептичного засобу. Перша зустріч завершується установкою тимчасової пломби.

Наступної зустрічі тимчасову пломбу видаляють, промивають канали та встановлюють лікувальну пломбу терміном на 2-3 місяці. З плином часу повторно виконується рентгенівський знімок і проводиться постійне пломбування каналів.

Лікування гострого періодонтиту

Для лікування гострого періодонтиту використовують терапевтичні методи, завдяки яким можна зберегти зуб (якщо збереження зуба можливо в конкретному випадку). У нашій клініці практикуються зубозберігаючі операції: резекція верхівки кореня зуба, ампутація кореня зуба. Якщо терапія неефективна або зуб сильно рухливий, то він підлягає видаленню.

Лікування гнійного періодонтиту

Лікування спрямоване на видалення гнійного вмісту та усунення інфікованих тканин. Для цього використовують ендодонтичні методи. На початковому етапі забезпечують відтік гнійного вмісту з тканин періодонта, що досягається шляхом очищення порожнини зуба і каналів від інфікованої пульпи. При сильному ураженні та запущеній стадії захворювання може знадобитися розсічення окістя для дренажу порожнини з гнійним ексудатом.

Лікування хронічного періодонтиту

Процес лікування починається з чистки кореневих каналів. Нерідко для цього потрібен надріз м’яких тканин, який дозволить забезпечити якісне дренування запальної рідини. У зубну порожнину вводяться антибіотики та антисептики, потім після припинення ексудації встановлюється пломба.

Найчастіше періодонтит, властивий людям терплячим, закінчується розвитком періоститу і формуванням гнійних кіст і флегмон. Лікування цих захворювань завжди пов’язане з видаленням зуба і досить болючими процедурами стоматологічної хірургії.

Запущений періодонтит може спричинити утворення гнійного вогнища з локалізацією біля кореня, флегмони, свища, остеомієліту, розвиток сепсису. Через атрофію  кісткової тканини, яка відбувається унаслідок прогресивного вогнища інфекції, відбувається втрата зуба без можливості імплантації.

Найважливіше в профілактиці — ретельний і правильний догляд за порожниною рота. Крім того, необхідно регулярно відвідувати стоматолога з метою видалення зубного нальоту і зубного каменю. До профілактичних заходів також відноситься своєчасне лікування карієсу.